Буква "Г"

Люблю українську мову. Тому мені завжди прикро, коли її паклюжать усіляким непотребом, типу фемінітивів. Але найбільший гейт (ворота?) викликає у мене ненависна літера Г в англіцизмах.

Я не хочу слухати гіп-гоп, гард-рок і геві-метал. Я не хочу дивитись і грати в горори. Я хочу мати своє хобі, а не гобі (надідька мені мати свою пустелю?). Я не хочу читати свою улюблену книгу, в який головний герой - гобіт. Зі знайомими американцями я не хочу вітатись словом "Геллоу". І в дитинстві я не мріяв про автомобіль "Гонда". І грав в хокей, а не гокей.
А нещодавно я дізнався про дивовижне українське слово "гакер"... Це помічник рибалки, який гаки носить, чи хто?

Ну добре, що психилогині в інстаграмі не повелись на цей треш і досі пишуть "харасмент", а не "гарасмент". Все ще дає ледве помітний вогник в кінці тунелю.

Доречі, самі англіцизми - ще та шляпа. Не треба нам ваш плейлист, дайте грайлист, ми ж українці. Але то вже окрема тема.

От як можна цю всю гуйню з Г сприймати серйозно?
Чи це якесь ноу-гау для зумерів, яке не викупають всі люди старше 18? Пишіть ваш гейт (ворота?) та ваші думки в коментарі.